Вийти якомога швидше

Що таке квест-кімнати, як вони вчать згуртованості і як їх проходити розповідає організатор квест-руму “Ізоляція” у Чернігові Дяченко Ілія.

Квест-кімната – це пошуково-логічна командна гра. Учасників закривають в спеціальному приміщенні і їм з цього приміщення потрібно вийти. І вийти.

Вийти якомога швидше.

Це не завжди одна кімната, вона може складатися з декількох. Загадки не записані на листочку. 

Загадки – це  якісь механізми, спеціальні предмети, щось, що можна його взяти до рук, покрутити, десь застосувати.

Якщо в початкових квест-румах використовувалися якісь замочки з ключами, то сьогодні ми робимо різні електронні пристрої, де потрібно набирати коди, крутити фрагменти, виставляти дані. 

Або коли в одному місці набираєте, а в іншому щось спрацьовує, відкривається, показується частина зображення, яке потім може бути корисним.

Теми кімнат

Зараз маємо чотири доступні тематики:  «Втеча із Шоушенка», тобто тюремна тематика, лабораторія божевільного вченого, наймасштабнішою за площею – психіатрична лікарня і квест-рум «1408» за мотивами твору Стівена Кінга «Номер в готелі», у якому відбуваються всілякі паранормальні явища. Ця кімната найтехнічніша, облаштовували її за фільмом, якщо подивитися його перед грою – емоцій може бути через край. Уже скоро відкриємо кімнату «Шерлок Холмс», вона модерна і складана, будуть загадки, від яких вибухає мозок: ніби очевидні, але треба буде пристойно подумати над ними.

Як виглядає початок гри

Спочатку команда потрапляє в звичайну кімнату і не знає, що робити. Якщо це «Втеча із Шоушенка», то перед нами тюремна камера, де стоїть ліжко, стіл, раковина, тюремні предмети. Обшукуючи камеру, учасники знаходять якусь річ, записку з підказкою, для наступної дії.

У скількох можна грати

Одночасно в кімнаті може бути від 2 до 5 людей максимум.  Більша команда може розділитися або хтось закриє собою загадку: чотири людини її побачать, а дві – ні. Комусь стане не цікаво. А для чого тоді гра? 

Одна людина не пройде теж, бо є загадки, які потребують участі двох. 

Приходив якось дідусь з онуками. Проходив з ними кімнату.  Казав, звісно, що в його дитинстві такого не було, і коли дорослим став – теж не було. Але зізнавався, що цікаво. Тому ми й пишемо: від 10 до 60 років.

Ніхто не виходив за 15 хвилин. А за скільки?

На кімнату є одна година.

Вийти за 15 хвилин – такого не було. Таке може статися, якщо хіба команда вдруге проходитиме, але який сенс тоді, якщо ти вже знаєш всі загадки.

Найкращий результат – 23 хвилини, це були так звані квестери, які захоплюються цим.

 

Команда не встигла за годину

Якщо за годину команда не встигає, то ми її випускаємо. Якщо далі нема гри – даємо додатковий час. За грою весь час слідкує оператор, коли він бачить, що команда не встигає або довго сидить на одному завданні, то пропонує підказку. Але тільки команда вирішує, чи взяти її.

Усі гравці бачать час і це, навіть дещо нагнітає. Годинник ще може почати пищати наприкінці, що теж може підганяти.

Кілька порад: настрій, згуртованість, уважність

Коли ви зайшли до кімнати, потрібно одразу домовитися з командою, що всі працюють на спільний результат і допомагають одне одному. Якщо знайшли щось, то одразу кажуть: я знайшов ключ, ключ такого от розміру.Домовилися – починайте обшукувати кімнату й робіть це ретельно. Знайшли предмет – починайте думати, де його можна застосувати.

 

Велику роль грає згуртованість. Якщо хтось із команди відсторонюється, це може заважати розгадувати загадки. Буває, коли проходиш кімнату, можна отримати впевненість, що правий саме ти. Але це може виявитися не так. Тому, коли з’являється отакий умовний лідер і цей лідер неправий, команда йде не тим шляхом і витрачає час. Варто думати спільно, а не йти за кимось.

 

Навіть рішення, узяти чи не взяти підказку (що часто може вирішити кінцевий результат), варто приймати спільно. Така гра, насправді, вчить згуртованості.

Відкриття дверей це завжди вибух емоцій у людей. Вибух радості, що вибралися. Є й ті, хто реагує спокійно, але потім таки зізнаються, так, було круто.