Родинні традиції

Бабуся починає готуватися до Великодня ще за тиждень. Живе не в центрі, тож кілька разів їздить “у місто, як звично казати, купує яйця, дріжджі, сметану, молоко, цукор, масло, олію та борошно. Додому вертається 6-им тролейбусом, якого чекає 40 хвилин, із пакетами, що ріжуть немолоду шкіру, і, ступивши на поріг, як завше, каже:

– Наче нічого не брала, а уже й пєнсії нема. Аць, довели!

Тоді ж бабуся попереджає, що в передвеликодню суботу чекатиме на мене пекти паски. Така наша традиція – готувати разом.

Уже з 5-ої ранку вона на ногах. Попоравшись по хаті, замішує тісто й чекає, поки воно підійде. В очікуванні, час від часу ходить хатою, тільки й чутно це: “Ох, ох”. Так бабуся переживає, щоби тісто підійшло, щоби паски вдалися

Обминає тісто й розкладає до глиняних горщиків та залізних форм.

– Негодна баба стала. Не помню, які форми в прошлих годах брала. Всьо забила. Память – хвіть – і ушла.

– Та ті ж самі, бабуню.

Після того ждем, що тісто вдруге підійде в формах.

– Ну, тєперь уже змазуй поверху яйцем, – це бабуся вже підпускає мене до роботи. – Ну, бистрей, да побольше!

Потому ставимо паски до духовки випікатися.


– Ой, да й усьо, – крехче. – Духовка вопше пагана стала. З одного боку прігарають, з другого – сироватиє.

Воно то так, але менш смачними паски од того не стають. З року в рік одне й те саме. Як виймаємо вже паски, то бабуся засмучена й знервована водночас:

– Развалілась.

Щоразу розвалюється зо дві паски. Розвалюється в бабусиному понятті – це навіть якщо невеликий шматок відпаде. Вона тоді довго нервує і не наважується пробувати. А як спробує, то завше відрубує:

– Можна було і слаже. Та дарма. Як вийшли вже.

Я тоді не витримую:

– Бабуню, та я сама всі паски поїм! Мені такі потрібні. Мені не треба солодші. І ту, що розвалилася, я також з’їм. Вона ж найсмачніша. А підгоріли – так то дурниці . Ножем один-два – і зіскріб. Маленькі паски оно як добре вийшли. Геть не підгоріли, не сирі. І великі супер.

Бабуся на це тільки скромно-сором’язливо посміхається і шаріється од того ще більше. Цьогоріч паски таки дійсно вийшли добрими. Та й рідненька цьогоріч найменш знервована і засмучена.