Біологія сексуальності

У Радянському Союзі сексу не було, сьогодні вже є, а саме слово «секс» хтось і донині соромиться вживати.

Від 1-го червня Анімаційна студія NEED почала створювати перший в Україні матеріал із біології сексуальності, який пояснює поведінку людини, розкриває біологічні механізми процесів та знищує табуйованість теми.

Авторка циклу Ярина Вишенська разом з керівником студії Вадимом Черніковим побували в Чернігові з презентацією циклу «Біологія сексуальності». Про історію сексуальності, звідки походить гомосексуальність, як і чому варто говорити з підлітками про секс та мастурбацію читайте в лекторії Ініціа.

Дещо з історії сексуальності

У стародавній Греції гомосексуальні стосунки вважалися нормою, якщо чоловік займався сексом з юнаком, але в жодному разі не з хлопчиком і не зі зрілим чоловіком.

У християнській культурі на той час не існувало нічого подібного. Норма – відносне поняття, бо різні речі в різні часи були правильними і навпаки. Поцілунок між людьми вважається природнім, але існує 8 культур, які вважають це безглуздям.

З розвитком християнства виникають перші елементи табу в сексуальності. Перше трактування, яке пішло в маси, стало негативним. Далі з’являється поділ на тілесне та духовне. У духовному закладені позитивні ознаки, у тілесному – негативні.

Аврелій Августин заклав базу табуйованості з цієї теми. У «Сповіді» він описав багатий сексуальний досвід, а потім підсумував, мовляв, так робити не треба.

Люди вважалися честолюбними, якщо знаходилися не в шлюбі і максимально відрікалися від тілесності, а жінка не мала особливого значення в суспільстві. У Стародавній Греції жінка вважалася за ту, що народжує дитину, і була хорошою, якщо не відчувала сексуального потягу, відповідно, стримувала оргазм.

У той час у християнському світі церковний закон стає законом громади, а паралельно зі «Сповіддю» Августина Аврелія на Сході пишуть «Камасутру» і зводять храми любові. У Китаї навіть існувало поняття безсмертя від сексу. Чоловік, займаючись сексом із жінкою, постійно доводив її до оргазму кілька разів за один секс чи декілька разів упродовж дня. Вважалося, що виділення жінки, які він отримує під час сексу, приносять безсмертя.

У християнському світі панувало поняття куртуазної любові, коли коханці знаходяться голі один навпроти одного і говорять про почуття, але не займаються сексом. Це романтизація стосунків, але відкидання тілесності, бо церква говорить, що то неправильно.

У добу Вікторіанства помітна асексуалізація суспільства. Жінки ходили в строгому одязі. Якщо хтось передавав жінці ніжку курятини, ситуація сприймалася еротизовано, і можна було образитися. Вживали нейтральні слова, як от кінцівка замість ноги та ніжки.

Ніжки ж столів прикривалися ширмами задля уникнення асоціацій, а книги в домашніх та громадських бібліотеках розфасовували за статтю. Якщо поруч стояла книга автора-чоловіка та автора-жінки, то в житті вони мали бути парою, інакше мусили стояти роздільно.

Те, що жінка закривала себе від чоловіків, історики трактують як перші прояви фемінізму.

Що кажуть науковці

1878 рік. Британський науковий журнал медичного спрямування друкує статтю, у якій йдеться про те, якщо чоловік торкається до жінки в період менструації – у нього можливий розвиток імпотенції.

Тоді почали з’являтися міфи, пов’язані з мастурбацією, мовляв, мастурбувати шкідливо, бо на долонях буде рости волосся (особливо поширений міф у часи Радянського Союзу) або виникне сліпота.

Річард Франкфарт-Ебінг – перший, хто почав описувати сексуальну поведінку людини. Його помилка полягала в тому, що на одній і тій самій сторінці він описував садомазохізм і зоофілію. Працю, у якій не проставлені межі, сприйняли негативно.

Альфред Кінсі відомий “Шкалою Кінсі”. Це розбита на точки шкала сексуальності людини.

Зліва направо: гомосексуальність, бісексуальність, гетеросексуальність. На цій же шкалі є проміжні стани, наприклад, між гомосексуальністю та бісексуальністю – люди, що схильні до гомосексуальності, але мали одиничні гетеросексуальні стосунки. Так само з іншого боку.

Учений анонімно опитував людей і з’ясував, що серед опитаних чоловіків 37% мали багаторазові чи одиничні гомосексуальні зв’язки.

Звідки гомосексуальність?

Гомосексуальність закладена ще в матці матері. Сексуальна орієнтація – це не те, що набувається, а те, що закладено мозком.

Статеві органи закладаються на 10-11 тижні вагітності, а мозок – уже в другій половині вагітності. Закладання статевих органів та сексуальної орієнтації не збігаються між собою.

Є кілька варіантів, що на це впливає.

  • Генетика. Мова йде про близнюковий метод. Якщо певна ознака проявилася в обох генетично ідентичних близнюків, отже, вона генетично закладена. Якщо в одного проявилася, а в іншого ні –спровокована ззовні. Цей метод допоміг з’ясувати, що гомосексуальність на 50% може закладатися генетично. Проте, який саме ген відповідає за це, досі не з’ясовано.
  • Гормональне оточення зародку. Розвиток мозку в чоловіка має проходити за маскулінним типом (за це відповідає тестостерон), жінки – за фемінними ознаками (відповідно естроген).

Якщо у жінки відбувається гормональний збій або у мозку зародка бракує рецепторів, які сприймають умови, то мозок формується за іншим типом. Якщо тіло хлопчика отримує недостатню кількість тестостерону, то чоловічий мозок закладається із фемінними ознаками – народжується хлопчик-гомосексуал.

У випадку коли дівчинка отримує забагато тестостерону, то її мозкові структури можуть розвинутися за маскулінним типом, і вона народиться гомосексуальною.

  • Жіночий організм сам провокує гомосексуальність. Плем’я є цілісним за відсутності розбрату. Розбрат вносить чоловіча стать, бо вона агресивна і може боротися за територію. Якщо жінка виношує, скажімо, 8-го хлопчика, її організм виснажується від тестостерону. Жіночий організм починає виділяти кортизол і порушувати кількість тестостерону.

З еволюційної точки зору організм відчуває кількість народжених дітей чоловічої статі і починає нівелювати маскулінні ознаки.

У сучасному світі таких випадків мало через вплив соціальних факторів і нівелювання біологічних впливів.

Про результативінсть лікування гомосексуальності

Гомосексуальність вважалася хворобою. Можна говорити про три способи її лікування, що мали місце:

  • “хворому” давали ліки та разом з тим показували оголене тіло, намагаючись викликати таким чином відразу.
  • у мозок вживлювали електроди, але закладені ефекти так і не змінювалися.
  • на мозку проводили операції (у часи, коли його будову ще не знали нормально)

Лікування закінчувалося визнанням “хворого” власного “зцілення”. Проте, зізнавалися люди не від виліковності, а скоріше бажання припинити тортури.

Навіщо потрібна гомосексуальність?

Гомосексуали не можуть самостійно запліднитися і народити. Тож у науковців виникло запитання – яку еволюційну роль вони відіграють? З’ясувалося, якщо в роду з’являвся гомосексуал серед близнюків, то зазвичай у їхніх родичів кількість дітей була вища середнього – як наслідок виникає так званий баланс.

Еволюційно вони не шкодять видові. Серед 1500 видів тварин гомосексуальність також спостерігається. Просто тварини не вміють проводити демонстрації, як люди, тому про це ніхто не нявкає і гавкає.

Чим гомосексуали відрізняються від гетеросексуалів?

У гомосексуалів ліва та права півкулі мозочку більше пов’язані через гіпоталамус. Аналогічно в жінок. Усе, більше нічим.

Гомосексуали і трансгендери – одне й те саме?

Гомосексуал сприймає і своє тіло, і партнера. У трансгендера ж виникає цілковита розбіжність мозку та оболонки, тобто характерне відчуття відрази до тіла і бажання змінити стать.

Існує захворювання, коли частина мозку, яка відповідає за якусь частину тіла, не працює – людині маніакально хочеться відрізати собі руку, наприклад. Подібне трапляється під час шизофренії, тому важливо розуміти: чи частина мозку не працює, чи повністю мозок.

Коли людина позбавляється руки, вона задоволена і щаслива. Усе через те, що частина мозку, відповідальна за функціонування тіла, не хоче працювати, і тепер не треба. Щось подібне відбувається при транссексуальності. Знов таки, спершу закладається стать, а мозок – це наступний етап.

Розвинулося тіло хлопчика, а мозок заклався за фемінними ознаками. Отже, в фемінному мозку не прописана наявність статевого члена.

Трансгендер може бути захворюванням, якщо з жінкою під час вагітності щось трапилося. Можливо, опинилася в сильно забрудненому середовищі або прийняла препарат, який збив гормональний фон і запустив неправильний розвиток.

Трансгендерів більше серед чоловіків, ніж серед жінок

Стереотип. Просто коли ми бачимо на вулиці чоловіка, одягнутого в плаття, мозок кричить: «О боже, що це?!», натомість дівчину в джинсах і кофті сприймаємо нормально. Це суто сприйняття елементів, які ми самі собі вигадуємо.

Серед жінок трансгендерів не менше, ніж серед чоловіків.

Полігамія та моногамія

Полігамія – це відсутність стабільної пари, любов до всіх. Моногамні пари ж – раз і на все життя.

Пояснимо на прикладі бабуїнів та гібонів.

У бабуїнів самець відрізняється від самиці вищим чолом, іклами, грубішими рисами черепу. У гібонів самець виглядає подібно до самки.

Бабуїн має такий вигляд, бо бореться з іншими самцями за територію. У тваринному світі самці за самок не б’ються, вони б’ються за територію. Чим вона більша – тим більше вони контролюють і більше самок можуть привести.

Якщо самець і самиця різні, вони – полігамна пара. Відповідно бабуїни – полігамний вид, гібони – моногамний.

Хто з самиць буде лояльнішим до зради?

Якщо полігамна самиця бабуїна має потомство і хоче побігти до іншого самця, то чи прийде її самець доглянути за дітьми? Ні. Він буде зайнятий іншими самицями.

Якщо моногамна самиця гібона попросить свого самця побути з дітьми, то він побуде.

І тут самиця починає думати: «Іванко приніс мені 2 кг бананів, а Данилко може дати більше». У моногамних парах з’являється зрада самиці через те, що вона починає шукати вигіднішого партнера.

Я полігамний чи моногамний?

Людина не потрапляє ні туди, ні суди. Ми є десь посередині через дуже добре розвинену центральну нервову систему.

У випадку моногамії домінують гормони прив’язаності, а полігамії – статеві. Людина нерозбірлива, але ближча до моногамії. До того ж, чоловік і жінка зовнішньо не надто відрізняються.

Ми є прямоходячими, і це великі корективи. Так, вагітність жінки проходить складно, адже це додаткове навантаження на кінцівки.

Кішка, наприклад, здатна спровокувати аборт і таким чином позбутися негативного вплину зародка, якщо вагітність є загрозою.

Якщо ембріон починає негативно впливати на жінку, підвищується кількість цукру в крові або не збігаються між собою групи крові – організм сприймає зародок як чужорідне тіло.

Якщо ж організм провокує викидень, виникає сильна кровотеча, яка загрожує смертю матері. Тобто у людей вагітність ризикованіша за вагітність тварин, що знаходяться на нижчому рівні розвитку.

Чому кішка кричить під час статевого акту?

Кричати під час сексу хочуть не всі тварини. Серед приматів так вміють тільки людина, шимпанзе і бонобо. Самка бонобо кричить, сповіщаючи про це інших самиць. У нас цей фактор нівелюється. Ми стаємо ближчі до моногамії. Коли жінка займається сексом і нарешті отримує оргазм, то їй складно стримувати крики, стогони. Це мотивує чоловіка.

Кішка ж видає звуки, сповіщаючи, що ввійшла в період репродуктивності.

Ще деякі ознаки моногамії людини

  • Чим полігамніший вид, тим довший член. У людини статевий член найбільший. Але яйця людини у порівнянні з бонобо – маленькі. Звідси ефект врівноваження. Великий статевий член врівноважується маленькими яйцями, тому людина все одно наближується до моногамного виду.
  • Чим моногамніший вид, тим у нього рідша сперма. У тваринному світі серед приматів існує конкуренція сперми. Самець запліднює самку, вносить сперму, і вона гусне, утворюючи пробку. Якщо до неї приходять інші самці – їхні шанси запліднити самку мізерні.

Стандарти краси

Візуальна симетрія. Мозок знає, що таке правильні та неправильні пропорції. Йому до вподоби більше правильні, тож він розпізнає, коли очі посаджені занадто близько чи далеко, помічає коли вилиці занадто широкі.

Мозок знає це через те, що симетричні та пропорційні риси – ознака здоров’я. Наш мозок постійно запам’ятовував випадки, коли народжувалася дитина з непропорційними чи несиметричними рисами, страждала на якусь хворобу і, врешті, помирала. Еволюційно ми маркуємо дані, які є нам невигідні, і відкидаємо їх. Це відбувається несвідомо.

До речі, під час овуляції груди, риси обличчя жінки стають симетричнішими.

Довжина ніг. Чоловікам подобаються довгоногі дівчата. Чим довші ноги в дівчини, тим менше вона схильна отримувати оргазм. Одне з двох попередніх речень – неправда.

Чоловікам дійсно подобаються довгі ноги, бо у період статевого дозрівання ноги дівчини у порівнянні з іншими частинами тіла стають довшими. Мозок відзначає її як статевозрілу, як ту, до якої можна відчувати потяг.

А от довжина ніг на сексуальний потяг не впливає.

Запах. Вважалося, що на потяг впливають ще феромони. Насправді, наш нюх розучився їх сприймати. Ми відчуваємо запах поту, але не феромони. Жінка здатна займатися сексом не лише в період овуляції, а й у будь-який інший час, відповідно їй не треба кричати про це і виділяти феромони, тому в чоловіка притуплюється нюх.

Феромонна ж лихоманка мала місце в 70-их та 90-их роках, але всі досліди, проведені на людях, не підтвердили наявності.

Явище, коли нам подобається чи не подобається запах людини, називається гістосум. Ми нюхаємо когось, відчуваємо піт, мікроорганізми і отримуємо індивідуальний запах.

Запах однієї людини подобається іншій, коли вони генетично віддалені. Разом з потом виділяються так звані використані білки, що містять білки імунітету. Мозок відчуває ті, яких немає в організмі, це і свідчить про різну генетику.

Якщо імунітет сильний до одних хвороб, а імунітет партнера до інших, то дитина буде універсальною, бо успадкує імунну стійкість до різних подразників.

Співвідношення 0,7. Відношення талії до стегон завжди вважалося найкращим у пропорції 0,7, бо жінка з широкими стегнами легше народжує дитину.

Великі ж груди приваблювали в часи голоду, бо це ознака того, що жінка народить і вигодує дитину.

Що таке мастурбація

Фройд описував мастурбацію як віддалені психопатичні стани дитини, як відбиття сексуальності. Мастурбація з дитинства – це вивчення тіла, і вона може приносити оргазм.

Під шквалом гормонів людина намагається зрозуміти як поводитися і починає всотувати інформацію ззовні. Дівчина може симпатизувати до хлопців, що схожі на батька, а хлопчик обирає дівчат, схожих на першу.

Якщо секс у підлітка відбувається без прив’язаності, то мозок розуміє, що оргазм можна отримувати і без неї. Це і закладає полігамний тип поведінки.

Жінка отримує більше оргазмів за чоловіка. Справа в тім, що у жінки яйцеклітина є від народження, мужчина ж на кожен раз мусить синтезувати сперматозоїди. Коли чоловік ще не дійшов до найвищого оргазму, він може стримуватись і відтягувати його. Але і в такому випадку він переживає не кілька оргазмів, а один, просто йде до нього підходами.

Як говорити про секс з підлітками?

На час розмови про секс дитина має бути привчена вживати слова, які часто вважають незручними – статевий член, вагіна тощо. Підліток має розуміти, що таке секс, і якими афектами він супроводжується.

Якщо відверто говорити про це, то варто розповідати як позитив, та і негатив. Інакше сприйняття може виявитися однобоким. Важливо пояснити і те, що організм вже готовий, а психіка ще ні.

У 17 років підліток уже буде розуміти, чого очікувати.

У 15 – мозок може неправильно закласти шаблони.

Чому важливо говорити про мастурбацію

Мастурбація – це вивчення власної сексуальності. Тут теж треба пояснювати позитив і негатив. Мастурбувати варто використовуючи власні фантазії. Дивлячись порнографію, у майбутньому підліток отримає більше задоволення від споглядання, а не процесу.

Перші рази порнографії дитина бачить у 8-9 років. Секс як такий нормально сприймається людською психікою. Якщо акцент на геніталіях, то мозок підлітка не завжди готовий це бачити.

Порнографія – це опис тілесності. Її завдання стати вірусною, тому використовуються елементи приниження, насильства, показуються геніталії крупним планом.

Еротика натомість показує красу тіла механізмом демонстрації.

Макс Кідрук: “Книга не про паралельний світ”

У відгуках в Інстаграмі, які не лайкаю, роман чомусь позиціонують, як роман про паралельний світ, а потім бідкаються, чого цього паралельного світу там так мало. Насправді книга не про паралельний світ.